Меню
Головна
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Фінанси arrow Вплив грошово-кредитної політики федеральної резервної системи на міжнародні фінансові ринки

Вплив грошово-кредитної політики федеральної резервної системи на міжнародні фінансові ринки


ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ НА МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ РИНКИ

Фінансові ринки і в цілому вся фінансова система визначають основу благополучного розвитку світової економіки, а також сприяє визначенню перспектив для проведення модернізації і диверсифікації економіки різних країн світу [5]. Протягом 2007 - 2008 років, макроекономічна статистика США почала погіршуватися, що стало першим дзвінком напередодні світової фінансової кризи. В силу різних причин для стимулювання зростання економіки, банківський регулятор країни Федеральна резервна система (ФРС) прийняла рішення про початок періоду зниження процентних ставок, що є ключовим інструментів монетарного впливу на реальний і фіктивний сектор економіки. 18 вересня 2007 року, керівництво ФРС погодився з ідеєю знизити процентну ставку з поточних +5, 25% до +4, 75%, що започаткувало нову еру низьких процентних ставок», яка мала розпал у 2013 - 2015 роках.

Період зниження процентних ставок тривав до засідання ФРС 30 квітня 2008 року, коли ставку опустили до рівня +2%, після чого почався період нейтральної грошово-кредитної політики до жовтня 2008 року, коли буквально за пару засідань ставка була опущена з +2% до +0, 25%, свого історичного мінімуму. Ключовою причиною такої події був фінансовий крах американського фондового і в цілому міжнародних ринків 15 жовтня 2008 року, коли з'явилася новина про банкрутство найбільшого інвестиційного банку США і світу - Lehman Brothers. Після тих злощасних подій, ключовим гравцем при формуванні основних тенденцій міжнародних фінансових ринків виступала ФРС.

Про вплив грошово-кредитної політики ФРС на міжнародні фінансові ринки можна судити з різних сторін. В першу чергу, варто звернути увагу на вплив і реакцію місцевого ринку цінних паперів після рішень банківського регулятора пом'якшити чи посилити свою грошово-кредитну політику. Ключовим інструментом впливу ФРС є процентна ставка, але, після кризи 2008 - 2009 років, світ побачив нові інструменти монетарного стимулювання, які назвали програмами кількісного пом'якшення. Найбільш популярною програмою була QE3, яка і є останнім інструментом кількісного пом'якшення ФРС США на сьогоднішній день. Але, крім американського прикладу, є ще й інші програми: Банку Англії, Європейського Центрального Банку і Банку Японії.

Рисунок 1 - Динаміка процентної ставки ФРС США [7]

Для того щоб відобразити вплив грошово-кредитної політики ФРС на американський ринок цінних паперів варто взяти ключові інструменти та проаналізувати їх динаміку з динамікою зміни відсоткових ставок США. Ключовим фондовим інструментом є біржовий індекс S&P500, серед компонентів якого виступають 500 найбільших американських корпорацій. На сьогоднішній день, загальна капіталізація компаній, які є емітентами акцій у цьому біржовому індексі, становить 20 трильйонів доларів США. Це більше, ніж загальний обсяг ВВП цієї країни. Більш того, біржовий індекс S&P500 є ключовим фінансовим активом всього міжнародного фінансового ринку. Від руху залежать руху всіх фондових майданчиків світу. Навіть індекс ММВБ і РТС мають високий рівень кореляції з S&P500.

федеральний резервний грошовий політика

Рисунок 2 - Динаміка біржового індексу S&P500 [14]

На малюнку 2, можна помітити, що спадну тенденцію біржовий індекс S&P500 почав ще в кінці 2007 року. А навесні 2008 року падіння початок демонструвати високі темпи, які викликали Risk Off і відхід від ризикових активів американських та світових інвесторів. При тому важливо брати до уваги, що ризик - подолання невизначеності в ситуації неминучого, тобто обов'язкового вибору. Частіше всього оцінюється як ймовірність фінансових втрат при здійсненні певних операцій [3]. На цьому тлі, погіршення спостерігалося і в розрізі реального сектора економіки країни. В першу чергу, багато відчували тиск з боку іпотечного ринку, де зростання цін на нерухомість зупинився, а обсяг продажів новобудов почав знижуватися до нульового значення. На цьому тлі, Федеральна резервна система приймає рішення про початок періоду зниження процентних ставок, щоб стимулювати зростання економіки країни, включаючи іпотечний ринок та американські фондові майданчики. Але, динаміка біржового індексу S&P500 зберігала своє «ведмежий» настрій, що вилилося в пробиття рівня 1200 пунктів, після чого були пророблені стоп-накази. Під впливом вже технічних факторів, зниження котирувань прискорилося, а ФРС знижує процентну ставку вже до +2%.

зрештою, висока спекулятивність іпотечного ринку призвела до колапсу, після чого було оголошено про банкрутство найбільшого інвестиційного банку світу Lehman Brothers, а причиною цього виступав обвал на ринку цінних паперів. В кінцевому підсумку, з 15 жовтня 2008 року, котирування за біржовим індексом S&P500 впали до 665 пунктів, що склало падіння ринку на -57, 85%. Але, рішення ФРС 16 грудня 2008 року знизити процентну ставку до історичного мінімуму +0, 25%, стало причиною гальмування падіння ринку, після чого почалася бічна консолідація з подальшим зростанням. На сьогоднішній день, це ралі можна назвати найбільшим історичним зростанням фондового ринку США.

Причиною такого руху біржового індексу S&P500 можуть бути багато фундаментальні фактори. В першу чергу, варто відзначити зростання вартості акцій з-за низької процентної ставки грошово-кредитної політики ФРС. Вже в квітні 2013 року, котирування S&P500 сягнули історичного максимуму, який був встановлений у жовтні 2007 року. Саме протягом 2013 року в дію грошово-кредитної політики ФРС був інструмент кількісного пом'якшення у вигляді програми QE3.

В умовах постійної мінливості та нестабільності економік різних країн, так і світової економіки в цілому, кожен інвестор прагне знайти цінні папери, які незмінно приносили б стабільні дивіденди і радували зростанням котирувань [2].

Спочатку Федеральна резервна система запровадила першу і другу програму кількісного пом'якшення (QE 1 і QE2), які не змогли викликати той ефект, який був потім під час третьої програми. QE3 була запущена 13 вересня 2012 року, а закінчилася 29 жовтня 2014 року [9]. Саме жовтневе засідання ФРС вважається початком довгоочікуваного періоду посилення грошово-кредитної політики, скільки після нього залишився лише один інструмент стимулювання - низька відсоткова ставка +0, 25%. Ключова мета програми QE3 було стимулювання росту інфляції, якого в економіці США не спостерігалося. Крім того, ФРС зробив основну ставку на ринок праці, по скільки саме погана зайнятість вважалася причиною всіх проблем американської економіки [10].

Згідно третьої програми кількісного пом'якшення ФРС щомісячно проводив програму викупу казначейських облігацій на суму 80 млрд. доларів. Джерелом цих покупок був друкарський верстат, що працював на «повну потужність». Багато членів ФРС вважали, що така політика стане причиною різкого зростання грошової маси всередині економіки країни, що підстьобне зростання інфляції, зайнятості та обсягу ВВП, але, відновлення виявилося мінімальним. Спочатку, передбачалася така схема реакції. ФРС друкує гроші, які спрямовує на викуп своїх облігацій. Ключовими держателями казначейських облігацій США виступали комерційні банки. Відповідно, при програми кількісного пом'якшення, попит на ці облігації з боку ФРС викличуть зростання їх вартості, на чому запрацюють банки. Крім того, при продажу цих боргових паперів, банки отримають вільні грошові кошти з боку банківського регулятора, після чого перші направлять їх в сторону кредитування споживчого сектора і сектора бізнесу. Але, цього не сталося. Ефект за наміченим планом. Ринок праці демонстрував зростання, економіка США зростала іноді темпами вище 2 - 2, 5 відсотків на рік, але, зростання інфляції як такого не було. Замість кредитування, комерційні банки прийняли рішення зайнятися інвестуванням отриманих коштів в бік ринку акцій, що і стало причиною різкого відновлення фондового ринку США. Підтвердження динаміка S&P500 (малюнок 2), адже саме під час програми QE3 була основна фаза бичачого імпульсу.

Крім того, Федеральна резервна система сильно ризикувала. По-перше, з-за цієї програми, державний борг США значно зріс. Конгресу доводилося приймати секвестр бюджету і іноді йти на тиждень відпустки через брак бюджету в кінці робочого сезону. Крім усього, така політика ФРС стала причиною зростання всіх фондових ринків світу, винятково на те, що в США спостерігається позитивне зростання.

Рисунок 3 - Динаміка прибутковості 10-річних казначейських облігацій США [13]

Рівень кореляції занадто високий, щоб його ігнорувати, а ринок казначейських облігацій зазнав революційні зміни. Наприклад, варто взяти ключову державну борговий цінний папір США - «трежеріс», якою є 10-річна казначейська облігація.

Аналізуючи динаміку прибутковості папери, починаючи з 2007 року, можна зробити певні висновки. В першу чергу, варто зауважити, що чим вище попит на папір, то тим нижче її прибутковість, значить, програми кількісного пом'якшення ФРС стали причиною зниження доходності цього інструменту. На початок кризи 2008 року, дохідність «трежеріс» становила близько 4%.

У 2007 році вона була ще вище +5%. Але, якщо повернутися до подій, коли ФРС дотримувався вкрай м'якої грошово-кредитної політики, то їх прибутковість опускалася нижче 1, 5 - 2 відсотків. Це підтвердження того, що монетарна політика ФРС впливає не тільки на фондовий ринок США і всі світові фондові майданчики, але і на ринок боргових цінних паперів. Крім того, під впливом був не тільки американський ринок, але і інші країни.

Рисунок 4 - Динаміка прибутковості 10-річних облігацій Німеччини [15]

наприклад, можна взяти ключовий ринок Єврозони - облігації Німеччини та динаміку їх прибутковості. На малюнку 4, ми можемо зробити висновок про те, що рівень кореляції 10-річних облігацій США і Німеччини вкрай високий. Причиною зниження прибутковості облігацій США була грошово-кредитна політика ФРС, а німецькі бонди, як і папери інших країн, відреагували на цю подію, пішовши в напрям тієї ж сторони. Причиною такої кореляції є високий рівень глобалізації та інтеграції світової фінансової системи. Ключові інституційні інвестори ведуть свою діяльність на ринках усього світу, що і ліквідував кордони між інструментами різних країн. З цієї причини, зміни в грошово-кредитної політики ФРС викликають реакцію по всьому світу. Але, причиною такої динаміки облігацій Німеччини є і грошово-кредитна політика Європейського Центрального Банку. Протягом 2016 року, прибутковість паперів досягала негативного рівня - 0, 15%, чому була причина негативна ставка ЄЦБ. Але, така грошово-кредитна політика інших Центральних Банків пояснюється подіями навколо ФРС.

Рисунок 5 - Динаміка процентних ставок ФРС, ЄЦБ, Банку Англії і Банку Японії (2007 - 2008 рр .. ) [12]

Для того щоб з'ясувати реакцію інших ЦБ світу на монетарну політику ФРС, можна простежити за подіями, які розгорталися в 2007 - 2008 роках. Приміром, першим шлях пом'якшення і зниження процентної ставки зайняв ФРС. Варто звернути увагу, що в перший час, такі регулятори, як Європейський Центральний Банк і Банк Англії навпаки підвищили на незначний рівень свої відсоткові ставки, але, потім, в кінці 2008 року після події 15 жовтня, різко почали знижувати свої відсоткові ставки.

Причиною такого є реакція решти світу на події в економіці США. Причина зовсім не в тому, що грошово-кредитна політика ФРС - це ключовий орієнтир для інших банківських регуляторів. Так, його роль і важливість заперечувати не варто, але перші негативні події спостерігалися в економіці США. З цієї причини першим реагував ФРС, а далі, обвал біржового індексу S&P500 та іпотечного ринку США стали причиною фінансового колапсу вже на інших ринках світу, і тим самим, фундаментальним чинником м'якої грошово-кредитної політики ЄЦБ, Банку Англії і Банку Японії, хоча в останніх проблеми були набагато раніше.

Крім того, ФРС має великий вплив на такі фінансові ринки, як товарно-сировинній, включаючи і енергетичний, і ринок FOREX, через коливання валют якого почалися «валютні війни».

В першу чергу, варто звернути увагу на ринок нафти, який має як позитивний, так і негативний вплив на економіку Росії. На жаль, у Росії законодавча база залишається недосконалою. Вона тільки розвивається в нашій країні і діє всередині країни на регіональному рівні і то не зовсім правомірно, тому можна тільки сподіватися на серйозний підхід нашого уряду до цієї проблеми [1, 4].

Для аналізу варто брати динаміку інструменту, починаючи не з 2007 року, а з 2014 року, коли розпочався процес згортання останньої третьої програми кількісного пом'якшення ФС.

Малюнок 6 - Динаміка ринку нафти марки Brent [14]

На малюнку 6, можна побачити, як події пов'язані з грошово-кредитною політикою ФРС впливали на динаміку ринку нафти. Варто попередити, що ключовими факторами були зовсім не дії ФРС, але, банківський регулятор США був не останньою причиною. Справа в тому, що ціни на будь-сировина в світовій системі товарно-сировинного ринку вимірюється в американській валюті, відповідно, ціни на нафту - це співвідношення нафти/долара. Виходить, що зміна курсу американської валюти стає причиною руху сировинних товарів у різні сторони. Але, з урахуванням великої кількості країн, економіка і бюджет яких зав'язана на сировинному секторі, такий вплив грошово-кредитної політики ФРС згубний. Доказом такої думки є події всередині економіки Росії протягом 2014 - 2015 років, коли відбувався процес посилення монетарної політики ФРС після 9-річної паузи.

Рисунок 7 - Динаміка валютної пари EUR/USD [14]

Для того щоб оцінити зміну курсу долара варто проаналізувати ключову валютну пару ринку FOREX EUR/USD (малюнок 7). Саме у зв'язку з подіями, які виходили з боку ФРС, курс американської валюти почав демонструвати різке зміцнення. З цієї причини, товарно-сировинний ринок, включаючи ціни на нафту, мідь, вугілля, пшеницю та інші товари, почав своє різке зниження, що стало причиною величезного дефіциту багатьох країн з економікою, що розвивається. Крім усього, грошово-кредитна політика ФРС стала причиною «валютних війн», які мали свій пік протягом 2011 - 2013 років. Завдяки девальвації своєї валюти, країни намагалися стати конкурентоздатною на міжнародному ринку товарів і послуг, а для такого валютного курсу, вони проводили м'яку монетарну політику і зниження процентних ставок.

Практична значимість дослідження - визначення затребуваності результатів дослідження [6]. У кінцевому підсумку, можна зробити висновок про те, що грошово-кредитна політика ФРС впливає не тільки на міжнародний фінансовий ринок, але і на реальний сектор економіки всіх країн світу. Реакція дій та інструментів ФРС спостерігається, як на ринку цінних паперів США, так і на міжнародному товарно-сировинному та борговому ринку. Знизити рівень впливу ФРС неможливо, що загрожує впливає на розвиток економіки країн, які розвиваються, особливо з ключовим для бюджету сировинним сектором. А рівень кореляції міжнародних фінансових ринків з S&P500, американським доларом і «трежеріс» на вкрай високому рівні.

Література

1. Бушуєва Ю. С., Погрібна Н.В. Прямі і портфельні інвестиції в Росії: тенденції і напрямки розвитку [Текст] / Ю. С. Бушуєва, Н. Ст. Погрібна // Міжнародне наукове періодичне видання за підсумками міжнародної. навч.-практ. конф. «Нова наука: проблеми і перспективи» (04.03.2016 р.). - Стерлітамак: РІЦ АМИ, 2016. - С. 57

2. Галкін Д. І., Погрібна Н.В. Інвестування в акції, які не бояться криз. У збірнику: International conference on modern researches in science and technology Conference Proceedings. Scientific public organization "Professional science". 2017. - С. 217.

3. Погрібна, Н. Ст. Іноземні інвестиції [Текст]: учеб. - метод. посібник / Н. Ст. Погрібна. - Краснодар: КубГАУ, 2015. - 140 с.

4. Кумпан А. Н., Погрібна Н. Ст. Боротьба з відмиванням брудних грошей на досвіді країн-лідерів: США, Великобританії, Німеччини [Електронний ресурс] // Електронне науково-практичне періодичне видання «Економіка і соціум» ТОВ «Інститут управління і соціально-економічного розвитку». Саратов. Випуск № 4(13) (жовтень-грудень 2014). - Режим доступу: http://iupr.ru/domains_data/files/zurnal_13_2014/Pogrebnaya12.pdf

5. Погрібна Н.В. Світовий ринок інвестицій: динаміка, проблеми та тенденції розвитку / Погрібна Н.В., Дмитренко К. Ю., Чекмарьова С. А. // Политематический мережевий електронний науковий журнал Кубанського державного аграрного університету (Науковий журнал КубГАУ) [Електронний ресурс]. - Краснодар: КубГАУ, 2016. - №09(123). - Режим доступу: http://ej.kubagro.ru/2016/09/pdf/105.pdf///226

6. Погребная, Н. В. Методология научного исследования [Текст]: учеб.-метод. пособие / Н. В. Погребная. - Краснодар: КубГАУ, 2015. - 92 с.

7. Процентна ставка Федеральної резервної системи (ФРС). [Електронний ресурс]: http://www.teletrade.com.ua/analytics/currency/stages/fed (дата звернення 08.03.2017).

8. Процентні ставки. [Електронний ресурс]: http://www.teletrade.com.ua/analytics/ currency/stages (дата звернення 08.03.2017).

9. Board of Governors of the Federal Reserve System. [Електронний ресурс]: https://www.federalreserve.gov (дата звернення 08.03.2017).

10. iFinance. ФРС США і програма QE. [Електронний ресурс]: http://global-finances.ru/frs-ssha-kolichestvennoe-smyagchenie-e/ (дата звернення 08.03.2017).

11. Financial crisis in Greece: challenges and threats for the global economy /Dudin M. N., Gayduk V. I., Sekerin V. D., Bank S. V., Gorohova A. E. // International Journal of Economics and Financial Issues. - 2016. - Т. 6. - № 5. - С. 1-6.

12. Gold and its role in determining modernization and technological processes related to changing geo-economic structure of the World /Dudin M. N., Sekerin V. D., Gorohova A. E., Gayduk V. I., Danko T. P.// International Journal of Economics and Financial Issues. - 2016. - Т. 6. - №2. - С. 50-57.

13. Tradingeconomics. USDGB 10Y. [Електронний ресурс]: http://www.tradingeconomics. com/united-states/government-bond-yield (дата звернення 08.03.2017).

14. Tradingview. [Електронний ресурс]: https://ru.tradingview.com/chart/DXRgjjAD/ (дата звернення 08.03.2017).

15. Tradingeconomics. GGB 10Y. [Електронний ресурс]: http://www.tradingeconomics. com/germany/government-bond-yield (дата звернення 08.03.2017).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть слово та натисніть Shift + Enter
 
Предмети
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, хімія, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страхове дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Етика і естетика
Інше