Меню
Головна
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Психологія arrow Апробація програми психолого-педагогічного супроводу дисфункціональних підлітків

Апробація програми психолого-педагогічного супроводу дисфункціональних підлітків


Апробація програми психолого-педагогічного супроводу дисфункціональних підлітків

Підліткова дисфункціональність складається з зниження моральної рефлексії та морально-етичної відповідальності, що надає вплив на рівень сприйняття соціальної фрустрированности, тілесності і сексуальної неузгодженості. У зв'язку з цим, в основу програми психолого-педагогічного супроводу лягла гіпотеза про те, що підвищення моральної рефлексії буде позитивно позначатися на морально-етичної відповідальності, що в свою чергу призведе до підвищення узгодженості сексуальних установок, підвищенню тілесного потенціалу та підвищення рівня соціальної фрустрированности, яка в адаптивних межах має позитивний потенціал дії на особистість, змушуючи людину розвиватися далі.

У відповідності з гіпотезою експериментального дослідження була розроблена програма психолого-педагогічного супроводу дисфункціональності у підлітків.

Для апробації програми та аналізу її ефективності за результатами первинної психологічної діагностики нами були обрані студенти з ознаками дисфункціональності. У відповідності з принципом добровільності їм було запропоновано відвідати курс психологічних тренінгів особистісного росту 1 раз на тиждень протягом 3 місяців, а також курс корекційних занять, побудованих за принципом тематичних бесід. З усіх респондентів, були сформовані корекційні групи по 10-11 осіб, у складі яких вони надалі і відвідували заняття. У загальній складності вийшло 6 груп і для кожної групи було складено розклад, згідно з яким у визначені час і дні тижня для них проводилися заняття. Тренінги, насамперед, носили повчальний характер, а не психотерапевтичний, що дозволило зробити групи відкритими.

Формуючий експеримент складався з трьох основних етапів роботи:

Перший етап (1-2 заняття) -- проведення занять, спрямованих на знайомство і згуртування сформованих груп, а також створення мотивації відвідування наступних занять (мотиваційний етап).

Другий етап (3-22 заняття) був спрямований на розвиток за допомогою соціально-психологічного тренінгу когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів моральної сфери особистості; формування моральних принципів, переконань, ідеалів, переоцінка та присвоєння моральних цінностей; розвиток моральних почуттів і здатність до моральних оцінок і самооцінками; формування моделі моральних відносин (20 занять).

Заключний етап (23-24 заняття) був присвячений узагальненню і рефлексії отриманих знань, умінь і навичок (виконавча частина дії), обговорення результатів проведеної роботи і вторинної діагностики (2 заняття).

При розробці психолого-педагогічної технології використані матеріали апробованих програм тренінгів В. В. Вачкова, А. Р. Лідерса, К. Ф. Анн, А. Р. Грецова, Е. Р. Гизатуллиной, Е. Л. Білоусової [Анн Л. Ф., 2007; Білоусова Е. Л., 2008; Вачков В. В., 1999; Гізатулліна Е. Р., 2012; Грецов А. Р., 2011; Лідерс А. Р., 2001].

У процесі формуючого експерименту застосовувались наступні типи домашніх завдань: бихевиораль - ві (освоєння нових навичок), ризиковані дії (виконання того, чого зазвичай бояться), розумові (роздум на задані теми), письмові (письмовий розбір завдань) і байдикування (зробити перерву в своїх звичайних заняттях) [Глэддинг С., 2002].

Засобом вирішення завдань тренінгу служать групові дискусії, рольові ігри, психогімнастика. Саме ці прийоми дозволяють реалізувати принципи тренінгу, в основі яких лежить активний, дослідницький характер поведінки учасників.

Так, в ході групової дискусії учасники навчаються вмінню керувати груповим процесом обговорення проблеми, а також виступати в ролі рядового учасника дискусії: комунікатора, генератора ідей, ерудита і т. д. У процесі такої активної роботи набувається цілий ряд групових комунікативних навичок.

У рольовій грі упор вже робиться на міжособистісне взаємодія. Висока навчальна цінність рольової гри визнається багатьма психологами. У грі учасники «програють» ролі та ситуації, значимі для них в реальному житті. При цьому ігровий характер ситуації звільняє гравців від практичних наслідків їх дозволу, що розсовує межі пошуку способів поведінки, дає простір для творчості. Наступний за грою ретельний психологічний аналіз, здійснюваний групою спільно з тренером, підсилює навчальний ефект. Норми і правила соціальної поведінки, стиль спілкування, різноманітні комунікативні навички, набуті в рольовій грі та скориговані групою, стають надбанням особистості і з успіхом переносяться в реальне життя.

Психогімнастика містить різноманітні вправи, спрямовані на формування комфортної групової атмосфери, зміна стану учасників групи, а також на тренування різних комунікативних властивостей, в першу чергу на підвищення чутливості у сприйнятті навколишнього світу. Підвищення такого роду чутливості, що лежить в основі здатності людини розуміти інших людей, іноді є основною метою тренінгу.

В результаті проведення формуючого експерименту підліток повинен володіти:

здатністю вдосконалювати і розвивати свій загальнокультурний рівень;

здатністю до рефлексії;

здатність приймати нестандартні рішення, вирішувати проблемні ситуації;

здатністю до переоцінки накопиченого досвіду, аналізу своїх можливостей;

здатністю слухати інших, бути терпиміше;

здатність розглядати будь-яку невизначену ситуацію як можливість вибору, розвитку, набуття нового досвіду, при цьому не відчуваючи деструктивної тривоги в невизначених ситуаціях. Для виявлення зрушень після проведення формувального експерименту, було проведено повторна психодіагностика за допомогою методик: шкала толерантності до невизначеності МакЛейна (адаптація Е. Н. Осика), опитувальник саморефлексії тілесного потенціалу (Р. В. Ложкін, А. Ю. Різдвяний), опитувальник для визначення установок по відношенню до сексуальності (Дж. Келлі), опитувальник «Діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості» (В. Р. Тимощук), методика діагностики рівня соціальної фрустрированности Л. В. Вассермана (модифікація Ст. Ст. Бойко). Оцінка значущості зрушень була вивчена за допомогою непараметричного T-критерію Вілкоксона.

Після проведення тренінгу, спрямованого на зниження проявів підліткової дисфункціональності через підвищення рівня толерантності та розвиток морально-етичної сфери особистості, збільшилися практично всі показники толерантності до невизначеності, причому, якщо дивитися на показник стандартного відхилення, то бачимо, що розкид значень у групі після тренінгу став менше, тобто рівень толерантності до невизначеності став практично однаковим.

Що стосується показника «Предпочитание невизначеності», то средньогруповой показник після тренінгу трохи зменшився, однак при цьому, як і в інших випадках, розкид значень також скоротився.

Проведений критерій Вілкоксона показав, що позитивні зрушення спостерігаються за шкалами «Ставлення до новизни» (T=35 при р=0,0004), «Ставлення до складним завданням» (T=11 при р=0,000012), «Ставлення до невизначених ситуацій» (T=27 при р=0,000061), «Толерантність до невизначеності» (T=19,5 при р=0,000012), «Загальна толерантність» (Т=3,5 при р=0,000002).За шкалою «Предпочитание не - визначеності» значущих зрушень виявлено не було.

Значущі позитивні зрушення за шкалами «Вітальний тип» (T=41 при р=0,000082), «Просоциальный тип» (T=16,5 при р=0,000009), «Особистісний тип» (T=98 при р=0,01), а також по загальній шкалі «Тілесність» (T=1 при р=0,000002). Таким чином, після тренінгу у підлітків рівень тілесності значимо збільшився з просоціальної до особистісного типу.

Ступінь узгодженості сексуальних установок батьків і підлітків збільшилася, і, відповідно, неузгодженість зменшилася. Проведений критерій х2 МакНемары, який використовують при порівнянні дихотомічних змінних умови повторних вимірювань, показав, що рівень узгодженості (х2 = 4,75 при р=0,03) та неузгодженості (х2 = 7,85 при р=0,005) значимо змінилися після проведення тренінгу. Таким чином, у підлітків стало спостерігатися менше випадків розходження в сексуальних установках зі своїми батьками.

Після проведення тренінгу, показники тілесного потенціалу особистості значно збільшилися, таким чином, що средньогруповой рівень тілесного потенціалу зріс до особистісного типу. До того ж показник стандартного відхилення також зменшився, що вказує на більш однорідний рівень тілесного потенціалу в груп е після тренінгу.

Процентний розподіл рівнів вираженості соціальної фрустрированности до і після проведення тренінгу, /%/

Рівні

фрустрированности

До тренінгу

Після тренинга

Высокий

5

6

Умеренный

0

18

Низкий

95

76

При порівнянні рівня морально-етичної сфери у респондентів експериментальної групи до і після тренінгу, були виявлені значущі позитивні зрушення за шкалами «Рефлексія на морально-етичні ситуації» (T=4,5 при р=0,0000001), «Екзистенційна відповідальність» (T=60,5 при р=0,000011), «Морально-етичні цінності» (T=159 при р=0,01), а також по загальній шкалі «Моральні цінності» (T=131 при р=0,000036). За шкалою «Інтуїція в морально-етичній сфері» була виявлена тенденція до підвищення показників після проведення тренінгу. За шкалою «Альтруїстичні емоції» значимо позитивних зрушень виявлено не було. Але, незважаючи на це, в цілому, після тренінгу у підлітків рівень морально-етичної сфери значимо збільшився.

Після проведення тренінгу, показник соціальної фрустрированности дещо зріс, причому ці відмінності виявилися статистично значущими (T=30 при р=0,00005).

Для того, щоб побачити який саме рівень випробовуваної соціальної фрустрированности зріс, було прийнято рішення розглянути динаміку змін, виявивши респондентів з високим, помірним та низьким рівнем.

В результаті проведення тренінгу, значно збільшився саме помірний рівень соціальної фру - стрированности (% 2 = 5,2 при р=0,02), а також несколькоснизилось кількість респондентів з низьким рівнем соціальної фрустрированности (% 2 = 4,17 при р=0,04).

Таким чином, невелике підвищення рівня соціального фрустрированности не є негативним зміною, так як помірний рівень соціальної фрустрированности матиме позитивний вплив на особистісне зростання підлітків, який буде змушувати ставити і досягати мети, покращувати своє життя.

Висновки

В ході проведення психолого-педагогічного супроводу було доведено позитивний вплив розвитку рефлексії та морально-етичної сфери особистості на зниження прояви підліткової дисфункціональності. Після проведення тренінгової програми було виявлено більш розвинений рівень ставлення до новизни, ставлення до складним завданням, ставлення до невизначених ситуацій, толерантності до невизначеності, загальної толерантності, рефлексії на морально-етичні ситуації, екзистенціальної відповідальності, морально-етичних цінностей. Рівень тілесності значимо збільшився з просоціальної до особистісного типу. Рівень узгодженості в сексуальних установках зі своїми батьками став вище. Збільшився також рівень соціальної фрустрированности, причому саме помірний рівень, а також дещо знизилася кількість респондентів з низьким рівнем соціальної фрустрированности.

Література

Анн Л. Ф. Психологічний тренінг з підлітками . -- СПб.: Пітер, 2007. -- 271 с.

Білоусова Е. Л. Моральне виховання підлітків у діяльності педагогів установ додаткової освіти дітей: Автореферат дисертації ... кандидата педагогічних наук: 13.00.01-загальна педагогіка, історія педагогіки та освіти. -- Кемерово, 2008. -- 24 с.

Вачков В. В. Основи технології групового тренінгу. Навч. посібник. -- М.: Вісь-89, 1999. -- 176 с.

Гізатулліна Е. Р. Розвиток моральної сфери особистості підлітка засобами соціально-психологічного тренінгу: Автореферат дисертації . кандидата психологічних наук: 19.00.07 -- педагогічна психологія. -- Нижній Новгород,2012. -- 28 с.

ГлэддингС. Психологічне консультування. 4-е изд. -- СПб .: Пітер, 2002. -- 736 с.

Грецов А. Р. Тренінги розвитку з підлітками: Творчість, спілкування, самопізнання. -- СПб.: Пітер, 2011. -- 540 с.

Лідерс А. Р. Психологічний тренінг з підлітками. -- М.: Академія, 2001. -- 256 с.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть слово та натисніть Shift + Enter
 
Предмети
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, хімія, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страхове дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Етика і естетика
Інше