Меню
Головна
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Культурологія arrow Виставковий дизайн: інформаційно-комунікативна специфіка

Виставковий дизайн: інформаційно-комунікативна специфіка


ВИСТАВКОВИЙ ДИЗАЙН: ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНА СПЕЦИФІКА

Северин Ст. Д.

У статті дано визначення поняття виставкового дизайну як інтегративного процесу і як засоби інформації та комунікації в культурі сучасного суспільства. Мета статті -- показати, як вписується виставковий дизайн в інформаційно-комунікативний простір сучасного суспільства. Автор пропонує при створенні експозиції музею використовувати різні засоби, знакові системи, коди, художній мова і т. д. Автор приходить до висновку, що створення експозиції музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» з використанням сучасних методів вираження інформації, із застосуванням сучасних технологій та дизайнерських прийомів організації експозиції сприяє найбільш глибокому розкриттю концепції експозиційного рішення музею.

Ключові слова: виставковий дизайн, експозиція, інформація, виставка, комунікація, музей «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років».

Северин Ст. Д. Виставковий дизайн: інформаційно - комунікативна специфіка. У статті дано визначення поняття виставкового дизайну як інтегративного процесу і як засобу інформації та комунікації в культурі сучасного суспільства. Мета статті -- показати, як вписується виставковий дизайн в інформаційно-комунікативний простір сучасного суспільства. Автор пропонує при створенні експозиції музею використовувати різні засоби, знакові системи, коді, художню мову та ін. Автор доходить висновку, що створення експозиції музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» з використанням сучасних методів вираження інформації, із застосуванням сучасних технологій та дизайнерських прийомів організації експозиції сприяє найбільш глибокому розкриттю концепції експозиційного вирішенню музею.

Ключові слова: виставковий дизайн, експозиція, інформація, виставка, комунікація, музей «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років».

Рецензент статті: Турчин Ст. Ст., кандидат мистецтвознавства, доцент, Харківська державна академія дизайну і мистецтва

V. Severin Exhibition design: information and communicative specificity. This article concerns the concept of exhibition design as an integrative process and as a means of information and communication in the culture of modern society. The purpose of the article is to show how the exhibition design fit in with information and communicative space of modern society. The author proposes to use various means, sign systems, codes and artistic language in creation of the museum s exposition. The author concludes that the creation of the museum exposition "The Kharkov region in the Great Patriotic war in 1941-1945 років" with the use of modern methods of expressing information, modern technologies and design techniques in organization of exposition, contributes to the deepest disclosure of the concept of the museum's expositional solution.

Keywords: exhibition design, exposition, information, communication, exhibition, museum "The Kharkov region in the Great Patriotic war in 1941-1945years".

Постановка проблеми. Сьогодні ми живемо в інформаційному суспільстві. Інформація настільки міцно зайняла в ньому чільне місце, що навіть стала чинником створення суспільства нового типу. Розглядаючи дизайн виставок в інформаційно-комунікативному просторі постіндустріального суспільства, зазначимо, що комунікація в ньому являє собою обмін інформацією. Інформація в сучасному світі має велике значення ця проблема набула актуальності у 1980-ті роки у зв'язку з «мікроелектронної революції» і технологічними змінами. Сьогодні життєво важливими стали Інтернет, мультимедійні технології, питання, породжені інформаційними і комунікаційними технологіями, тому менеджери, програмісти, дизайнери і всі, хто працює в креативних сферах, розглядаються як провідники у світ інформаційного суспільства. Домінування праці у сфері послуг у такому суспільстві привело до зростання ролі інформації, що стала предметом праці товариства послуг. На думку теоретиків інформаційного суспільства (Д. Белл, М. Кастельс, Р Шиллер, Ю. Хабермас, Тобто Гідденс, Ж. Бодрійяр, З. Бауман), друга, післявоєнна половина XX століття, коли відбувся так званий інформаційний вибух, який вважається основою глобальної «інформаційної» економіки. Актуальність даного дослідження викликана зростаючим інтересом до виставкового дизайну в сучасному постіндустріальному суспільстві, оскільки він є одним із важливих засобів інформації та комунікації в його культурі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що роль мистецтва як засобу комунікативної зв'язку розглядали філософи, мистецтвознавці, письменники: Х. Ортега-і-Гассет, І. Кант, К. Ясперс, В. Хейзінга, Л. Толстой, Р. Рол - лан, Л. Фейхтвангер, У Боумен. Відомі вчені Р. Кликс, Ст. Литвинов, Ст. Аронов присвятили свої праці вивченню проблеми дизайну в Росії, узагальнення досвіду художнього проектування експозиційних просторів в СРСР і за кордоном, але вони були видані в 70-х-80-х роках минулого століття і є застарілими. Ст. Шпаков презентував ретроспективу всесвітніх виставок і дав повну характеристику. Українські вчені Ст. Сидоренко, Ст. Даниленко, А. Бойчук досліджували основи дизайну, дизайн в Україні, Центрально-Східній Європі в контексті художньо-проектної культури і загальнолюдських цінностей. Але вивчення виставкового дизайну в Україні знаходиться на периферії дослідницької уваги. Таким чином, сьогодні назріло питання дослідження виставкового дизайну у контексті дизайнерської діяльності і безпосередньо в інформаційно-комунікативному просторі сучасної культури.

Деякі дослідники стверджують, що на певному етапі люди почали використовувати предмети і навколишнє середовище в якості інструментів для задоволення інстинктивного імпульсу відкривати, підкреслювати, обожнювати, інтерпретувати елементи власного досвіду. Подібну «комунікаційне середовище» можна розглядати як попередницю типологій людського досвіду, а також як творчу сферу, яка отримує все більше визнання, -- виставковий дизайн [3]. І це не випадково, так як останнім часом вплив виставкового дизайну в світі мистецтва, дизайну та комунікації помітно зросла.

Отже, метою даної статті є з'ясування специфіки здійснення комунікації за допомогою дизайну як виду художньо-практичної діяльності і дизайнерських прийомів, які інтенсифікують ідею експозиції виставки і сприяють її найкращою організації. У статті також необхідно вирішити наступні завдання: - визначити значення виставкового дизайну в сучасний період; з'ясувати роль дизайну сучасних музейних виставок; на прикладі музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» розкрити особливості проектування експозиції та дизайну інтер'єрів.

Зв'язок з науковими чи практичними завданнями. Проведене дослідження й сформульовані на його основі висновки можуть бути використані в процесі подальшого вивчення виставкового дизайну у контексті дизайнерської діяльності в інформаційно-комунікативному просторі сучасної культури. Проаналізований та узагальнений матеріал може бути використаний при розробці спецкурсів, семінарів тощо, а також при розробці навчальних програм.

Виклад основних результатів дослідження. Вивчаючи спосіб життя людей в різні епохи, зазначимо, що в доіндустріальному суспільстві здійснювалося взаємодія людини з природою, де використовувалася груба чоловіча сила; в індустріальну епоху, «в технічному і рационализированном суспільстві, де домінує машина», життя стає взаємодією з перетвореною природою; а в постіндустріальному суспільстві життя грунтується «на послуги і є взаємодією з людьми» [4: 127], де головну роль відіграє інформація. Постіндустріальне суспільство є вищою формою суспільства порівняно з усіма попередніми. Відносини між людьми є тим взаємодією, для якого базовим ресурсом стає інформація. Банкіри займаються врегулюванням грошових потоків, вчителі передають знання, рекламодавці створюють образи і символи; таким чином, робота в сфері послуг незмінно веде до зростання кількості інформації. Саме інформаційна робота вимагає спілкування з людьми і приносить задоволення.

На нашу думку, виставковий дизайн у сучасний період набуває особливого значення завдяки своїй специфічній мові: нестандартним концептуальних рішень і розробок, різним конструкціям, сучасним технічним засобам (формою, кольором, символіці, світла, рекламі, мультимедійного супроводу) та інших засобів вираження сутності виставки, оскільки у виставковому дизайні, як і в літературі і мистецтві, живуть і сучасність та історична пам'ять людства. У сучасному світі, створеному інформацією, консолідує виставковий дизайн, конкретизує і транслює інформацію. Він візуалізує інформацію, маніфестує її і в демонстративному вигляді доносить до цільової аудиторії. Виставковий дизайн поєднує в собі різні способи трансляції інформації, здійснює вплив на чуттєво-емоційну сферу -- викликає інтерес, пробуджує емоції, почуття.

Сьогодні очевидним є той факт, що в музейній роботі значно зростає роль виставок. Вони об'єднують людей, стають новим способом комунікації і завойовують все більшу аудиторію. Отже, перед музеями стоять великі завдання. Однією з головних завдань музейних виставок є пробудження активності широкої публіки і надання їй допомоги в усвідомленні значення природної та культурної спадщини. По-друге, виставки представляють собою унікальну можливість популяризації національної та світової спадщини і поширення інформації. По-третє, виставки завжди сприяють розширенню взаєморозуміння між людьми. По-четверте, організовуючи виставку «художники експериментують у галузі предметно-просторового середовища, створюючи новий напрямок, що об'єднує архітектуру, живопис, скульптуру з досягненнями техніки, психології і соціології» [3: 7]. Крім цього, виставка покликана дати відвідувачам відповідні знання, навчити їх орієнтуватися серед експонатів. Основними функціями виставок є: зберігання і передача культурної спадщини, створення комфортного комунікативного простору, освітня, виховна, компенсаторна та інші функції.

Розглянемо особливості проектування експозиції та дизайну інтер'єрів на прикладі музею виставкового меморіального комплексу «Висота маршала В. С. Конєва», до складу якого входить музей «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». Експозиція музею спрямована на те, щоб викликати і виховувати почуття патріотизму, інформувати про історичні події періоду Великої Вітчизняної війни, увічнювати пам'ять про захисників рідної землі. Проект експозиції та дизайн інтер'єрів музею був розроблений на основі історико-тематичного плану, мав особливі художньо-образні риси, що відповідає сучасним вимогам. Композиційний задум експозиції відбувся завдяки добре відпрацьованим Вченою радою історичного музею р. Харкова тематико-экспозиционному планом. Головною метою експозиції музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» стало розкриття за допомогою новітніх технологій і нових засобів емоційного впливу подій періоду Великої Вітчизняної війни. Актуальність створення меморіального комплексу посилюється і сьогодні завдяки тому, що він втілює ідею єднання слов'янських народів у боротьбі за свободу і незалежність своєї батьківщини.

Створення музею спиралося на найважливіші принципи методологи -- історизму та об'єктивності. Художньо-образне рішення експозиції музею і інтер'єрів залів підпорядковувалося головному задумом -- рішенням дизайну всіх залів як емоційно-напруженого документального подання, дає достовірну інформацію про історичні події тих років.

Так як інформація актуалізується за допомогою різних засобів, знакових систем, коду, мови (повідомлень, символів, звукового супроводу, кольорового та світлового рішення тощо), акцентуємо увагу на деяких з тих, які були використані в рішенні експозиції музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» і сприяли створенню комунікативного середовища і її емоційно-чуттєвих характеристик. Адже, на думку дослідників, «емоційний світ середовища виникає не мимовільно, а як наслідок її процесуального змісту, тобто з самого початку практично підпорядковується першооснові проектного задуму -- дизайнерської ідеї» [5: 233]. Так, в експозиції музею згідно з тематико-експозиційним планом нами була виконана концепція художньо-експозиційного проекту, в якому було представлено:

* тематичне зонування по всьому 10 залах музею (тематичні композиції, інформаційна хроніка, інформаційно-екскурсійні акценти «Парад Перемоги», «Звільнення країн Європи» та ін.);

• обладнання (вітрини, подіуми, об'ємні композиції, тематичні композиції, мультимедійні установки, екрани і т. д.);

• екскурсійний маршрут руху відвідувачів;

• звуковий супровід (військовий марш «Прощання слов'янки», пісні «Синий платочек», «Три танкіста», «Темна ніч» та ін; звуки пострілів, скрип коліс, іржання коней, гул літаків та ін. -- у кожному з 10 залів музею своє звукове супровід);

• відеоряд і розміщення мультимедійного обладнання (наприклад, короткометражний документальний фільм про війну, відеохроніка «Танкова битва на Курській дузі», «Бєлгородсько - Харківська операція. М. Ватутін, Р. Малиновський, І. Конєв»);

• світлодизайн (різні світлові ефекти в кожному залі, рухомі тіні, підсвічування експонатів, підсвічування салюту Перемоги та ін.);

• цветодизайн (кожен зал має свою колірне рішення, посилення теплим червоним кольором у бік останніх залів до залу Слави);

• символіка (листи, фотографії, документи, речі, предмети, одяг, знаряддя і зброю часів війни) [1].

Сукупність всіх вище перерахованих дизайнерських пропозицій сприяла розкриттю концепції експозиційного рішення музею, спрямованої на створення ефективного інформаційно-комунікативного простору.

Характеризуючи виставковий дизайн, ми можемо говорити про спосіб комунікації, який продовжує змінюватися та розширюватися, хоча в історії виставкового дизайну можна простежити й деякі основні тенденції. Перша полягає в тому, що виставки постійно прагнуть до більшої демократизації. Інша тенденція вбачається в колосальному розширенні сфери діяльності дизайнера виставок [5]. Поряд з традиційними засобами виконання експозиції виставки дизайнер вміло використовує сучасні методи вираження інформації: интерпретирующие і дидактичні композиції, всі форми фізичної і електронної інтерактивності, мультимедійні презентації, графіку середовища і т. д.

Згідно Я. Лоренцу, сьогодні виставковий дизайн визначається як передача інформації через середовище, що оточує людину [3]. Такий підхід робить можливим співробітництво в якості дизайнерів, архітекторів, працівників музеїв, промислових дизайнерів чи істориків. Зараз існують окремі організації, які спеціалізуються на створенні музейних експозицій, промислових ярмарків і виставок. І виставковий дизайн став процесом, що об'єднує всі ці різні сфери. У зв'язку з цим, у сучасних мистецтвознавчих дослідженнях виставковий дизайн визначається як «інтегративний процес, який в різній мірі поєднує в собі архітектуру, дизайн інтер'єрів, графічний дизайн навколишнього середовища людини, друковану графіку, електронні і цифрові медіа, світло, звук, інтерактивні механізми та інші галузі дизайну» [3: 8]. У музейних експозиціях, торгових центрах, на промислових ярмарках, при створенні інформаційних центрів для відвідувачів виставковий дизайн забезпечує отримання досвіду в режимі реального часу, використовуючи простір, рух і функції пам'яті для створення багаторівневої комунікації. Основною метою виставкових дизайнерів є вміння донести ідею до цільової аудиторії в найбільш яскравій і чіткій формі. Для цього вони використовують потужний интерпретационный потенціал простору і «вбудовують» у нього відвідувачів, щоб вони сприйняли репрезентированную історію.

Завдяки мистецтву виставкового дизайну відбувається емоційний вплив на глядачів, популяризація культурної спадщини, яка відіграє найважливішу роль у вихованні почуттів патріотизму, здійснюється освітня і виховна робота. Оскільки «культурна спадщина є вираз історичного досвіду і колективної особистості кожного народу» [2: 49], є продуктом історичного досвіду і культури народу, то його показ повинен здійснюватися таким чином, щоб розкрити особливості даної культури і дати максимум достовірної інформації, забезпечуючи розуміння сучасного стану та взаєморозуміння між народами.

Висновки. Виставковий дизайн виконує інформаційно-комунікативну функцію в житті суспільства. Завдяки можливості передавати інформацію за допомогою перекладу з вербальної мови на мову художній, він пробуджує в людині здатність сприймати і оцінювати духовні цінності, розуміти явища художньої культури. Виставковий дизайн є інтегративним процесом, що поєднує в собі архітектуру, дизайн навколишнього середовища, промисловий дизайн, графічний дизайн, друковану графіку, інтерактивні механізми та інші галузі дизайну. У з'єднанні з комунікаційним дизайном і дизайном середовища він забезпечує найбільш глибоку і повну передачу інформації, доносячи ідею виставки до цільової аудиторії. При виконанні експозиції виставки необхідно використовувати сучасні методи вираження інформації: интерпретирующие і дидактичні композиції, всі форми фізичної і електронної інтерактивності, мультимедійні презентації, графіку середовища і т. д. Приклад створення експозиції музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» підтверджує, що використання сучасних методів вираження інформації, сучасних технологій і дизайнерських прийомів організації експозиції сприяє найбільш повному розкриттю концепції експозиційного рішення музею.

Перспективою подальшої роботи стане створення синтетичного монографічного дослідження, присвяченого вивченню виставкового дизайну на території східної України з урахуванням глобалізаційних, національних аспектів цього виду творчої діяльності.

виставковий дизайн експозиція музею

Література

1. Олексієнко А. М. Особливості проектування експозиції та дизайну інтер'єрів музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» на меморіальному комплексі «Висота маршала В. С. Конєва» /

A. М. Алексєєнко, В. Д. Северин // Матер. навч. конф. ХДАДМ. -- Х.: ХДАДМ, 2006. -- С. 55-57.

2. Даниленко Ст. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури: Монографія /

B. Даниленко. -- Х.: ХДАДМ; Колорит, 2005 -- 224 с.

3. Лоренц Я. Дизайн виставок: практичне керівництво / Ян Лоренц, Чи Сколник, Крейг Бергер; пер. з англ. П. В. Кодолова. -- М.: АСТ: Астрель, 2008. -- 256 с.: іл.

4. Уебстер Ф. Теорії інформаційного суспільства / Френк Уебстер; пер. з англ. М. В. Арапова, Н. Ст. Малихіної. -- М.: Аспект Прес, 2004. -- 400 с.

5. Шпаков Ст. Н. Історія всесвітніх виставок / В. Н. Шпаков. -- М.: АСТ: Зебра Е, 2008. -- 384 с.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть слово та натисніть Shift + Enter
 
Предмети
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, хімія, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Соціологія
Статистика
Страхове дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Етика і естетика
Інше