Меню
Головна
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Агропромисловість arrow Агроэкономическая ефективність застосування мікроелементів на посівах озимого і ярого ріпаку

Агроэкономическая ефективність застосування мікроелементів на посівах озимого і ярого ріпаку


АГРОЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ мікроелементів на ПОСІВАХ озимОГО І ЯРОГО ріпаку

Введення. Останнім часом в Білорусі велика увага приділяється вирощуванню озимого і ярого ріпаку. Посівні площі їх 2012 р. склали в республіці відповідно 393 і 70 тис. гектарів, в той час як у 1995 р. ці культури висівали на площі 48 тис. га. Отримання високих і стабільних врожаїв ріпаку має важливе значення, оскільки дозволить забезпечити населення республіки власним рослинним маслом і підвищити забезпеченість тваринництва білковим концентратом, істотно скоротивши за рахунок цього витрати валютних коштів на придбання їх за кордоном. Безсумнівний інтерес представляє також застосування ріпакової олії в якості біологічного дизельного палива, що дає можливість більш раціонально використовувати дорогі невідновлювані вуглеводневі енергоресурси.

Аналіз джерел. Істотним резервом збільшення врожайності сільськогосподарських культур, у т. ч. ріпаку, є застосування мікроелементів [1, 2, 7, 8, 9, 10, 11]. Вони виконують важливі функції в процесах життєдіяльності рослин і є необхідним компонентом системи їх живлення. Мікроелементи входять в склад основних фізіологічно активних речовин. Вони підвищують ферментативну активність рослин, покращують поглинання ними елементів живлення, сприяють посиленню активності фотосинтезу і ассимилирующей діяльності всього рослини. Під впливом мікроелементів рослини стають більш стійкими до несприятливих факторів зовнішнього середовища, а також до ураження хворобами і шкідниками [3]. Результати досліджень свідчать про те, що при науково обґрунтованому застосуванні мікродобрив з урахуванням вмісту їх у грунті і чуйності сільськогосподарських культур прибавка врожайності від багатьох із них може досягати 10-15%, покращуючи якість продукції [7, 9, 10].

В даний час в Білорусі приділяється велика увага застосування мікродобрив на посівах сільськогосподарських культур. Відповідно до Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь №1696 від 17 грудня 2011 р. передбачалося забезпечити в 2012 р. закупівлю для застосування в сільськогосподарських підприємствах мікродобрив на суму 251 млрд. рублів. За оцінкою фахівців, з вказаних вище обсягів закупівлі препаратів даного класу на частку вітчизняних виробників доводиться поки що не більше 10%, що з точки зору імпортозаміщення свідчить про актуальність створення вітчизняних мікродобрив. Безсумнівний інтерес в цьому відношенні представляє створений в республіці препарат фитовитал, до складу якого входять есенціальні мікроелементи та фізіологічно активні речовини [2]. У сформованій у даний час в Білорусі економічної ситуації, коли істотно збільшилася вартість сільськогосподарської техніки і засобів інтенсифікації землеробства, потрібне уточнення економічної ефективності основних агроприйомів, в т. ч. застосування мікроелементів, в нових умовах господарювання.

Методи дослідження. Дослідження з порівняльної оцінки ефективності застосування на посівах озимого і ярого ріпаку препарату фитовитал і зарубіжного мікродобрива эколист моно бор проводили в РУП «Науково-практичний центр НАН Білорусі з землеробства» на среднеокультуренной дерново-підзолистому легкосуглинистой грунті з наступними агрохімічними показниками: гумус - 1,94-2,01%, рН KCI 6,0-6,2; Р 2 ПРО 5 - 141-152 мг/кг, До 2 Про - 150-161 мг/кг, В - 0,38-0,78 мг/кг, Си - 0,70-1,00 мг/кг, Zn - 1,40-2,00 мг/кг ґрунту. Попередник озимого та ярого ріпаку ячмінь. Фосфорно-калійні добрива (P 60 K 150 ) вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні (N 140 ) - навесні в 2 прийоми: під озимий ріпак - на початку активної вегетації рослин у фазу їх стеблування, під ярий - перед передпосівною культивацією і в фазу стеблування рослин. У дослідах обробляли сорт озимого ріпаку Прогрес та ярого ріпаку Гермес. Препарати эколист моно бор і фитовитал застосовували у відповідності зі схемою досліду. Технологія обробітку цих культур здійснювалась у відповідності з галузевими регламентами [4, 5], які передбачають для отримання високої і стабільної врожайності цієї культури, поряд з оптимізацією всіх агроприйомів, обов'язкове проведення заходів захисту посівів від шкідливих організмів. З цією метою при проведенні досліджень для знищення бур'янів у фазу 1-2 справжніх листків озимого та ярого ріпаку використовували гербіцид бутізан стар (2,0 л/га). Эколист моно бор - рідкий концентрат добрива, що містить 11 % бору (вагові) в органо-мінеральній формі. При перевищенні чисельності шкідників економічного порогу шкодочинності посіви обробляли інсектицидом децис профі (0,03 кг/га). У фазу цвітіння ріпаку для захисту від хвороб використовували фунгіцид прозаро (0,7 л/га). Площа ділянки -72 м 2 , повторність триразова.

Основна частина. Метеорологічні умови в період досліджень істотно розрізнялися по роках як за температурним режимом, так і за кількістю атмосферних опадів та їх розподілом під час вегетації рослин. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК), який є умовним балансу вологи і визначає ставлення приходу вологи до її витраті, становить за среднемноголетним значенням у районі, де проводили дослідження, за період май_август 1,54. У 2011 р. цей показник дорівнював 1,30, що свідчить про недостатній вологозабезпеченості рослин. У 2012 р. ГТК склав 1,49, тобто приблизно відповідав среднемноголетнему рівня. Встановлено, що незалежно від що складаються в період вегетації погодних умов прибавка врожайності олійного насіння озимого ріпаку від одноразового застосування мікроелементів була найбільшою при їх використанні у фазу бутонізації рослин. У варіанті з застосуванням эколиста моно бор у фазу стеблування зазначений вище показник збільшився в порівнянні з контролем в середньому за період досліджень з 22,2 до 24,1 ц/га, тобто на 1,9 ц/га (8,6 %). При використанні цього препарату у фазу бутонізації надбавка була вищою і становила в середньому 2,8 ц/га, тобто 12,6 % (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив мікроелементів на врожайність озимого та ярого ріпаку, ц/га

Варіант

Озимий ріпак

Ярий ріпак

2011 р.

2012 р.

середнє

2011 р.

2012 р.

середнє

Контроль (без микроэлементов)

19,4

25,0

22,2

24,4

18,3

21,4

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблевания

21,1

27,0

24,1

25,4

19,2

22,3

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблування

22,1

26,7

24,4

26,2

19,0

22,6

Эколист моно бор, 1 л/га - повна бутонизация

22,9

27,1

25,0

26,8

20,7

23,8

Фитовитал, 0,6 л/га - повна бутонізація

24,7

27,2

26,0

26,5

21,0

23,8

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблування + 1 л/га - повна бутонизация

23,9

27,1

25,5

26,8

21,3

24,1

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблування + 0,6 л/га - повна бутонизация

22,9

26,8

24,9

26,7

21,1

23,9

НСР05

2,4

1,9

1,9

2,3

Фитовитал при одноразовому використанні мав деяку перевагу перед эколистом моно бор за впливом на врожайність олійного насіння озимого ріпаку. Застосування вітчизняного препарату у фазу стеблування збільшило вище вказаний показник у середньому за період досліджень на 2,2 ц/га (9,9 %), а у фазу бутонізації - на 3,8 ц/га (17,1%). У варіантах, де эколист моно бор і фитовитал застосовували дворазово, суттєвого збільшення врожайності олійного насіння озимого ріпаку порівняно з одноразовим використанням цих препаратів не відзначалося. У той же час необхідно відзначити, що в цьому випадку эколист моно бор забезпечив прибавку врожайності в середньому 3,3 ц/га (14,9%), а фитовитал - 2,7 ц/га (12,2 %).

При вирощуванні ярого ріпаку використання фитовитала і эколиста моно бор у фазу стеблування цієї культури не сприяло збільшенню врожайності олійного насіння. Застосування цих препаратів у фазу бутонізації ріпаку озимого надавало практично рівний вплив на врожайність олієнасіння, збільшивши цей показник в середньому на 2,4 ц/га (11,2 %). При дворазовому їх використанні не відзначалося значущого збільшення врожайності олійного насіння у порівнянні з однократним застосуванням.

Для більш об'єктивної оцінки отриманих результатів проведено їх економічний аналіз. З цією метою перш за все було визначено експлуатаційні витрати на виконання операцій по вирощуванню озимого та ярого ріпаку перспективним комплексом вітчизняних машин (табл. 2).

Таблиця 2. Розрахунок експлуатаційних витрат на обробіток озимого ріпаку

Технологічна операція

Склад агрегату

Заробітна плата, тис. руб/га

Амортизація, тис. крб/га

ТО і ремонти, тис. крб/га

Паливо і енергія, тис. крб/га

Всього, тис. крб/га

Навантаження калійних удобрений

Амкодор-211

0,11

1,43

0,72

0,14

2,40

Транспортування і внесення калійних добрив

Беларус 1221 + РУ-7000

61,68

33,88

17,83

7,26

120,65

Навантаження фосфорних удобрений

Амкодор-211

0,18

2,38

1,20

0,23

3,99

Транспортування і внесення фосфорних добрив

Беларус 1221 + РУ-7000

2,44

30,49

16,04

7,26

56,23

Оранка

Беларус 3022 + ППО-8-40К

13,90

111,67

73,82

112,20

311,59

Передпосівна обробка грунту

Беларус 1221 + АКШ-6-03

5,99

10,36

7,41

39,60

63,36

Протруювання насіння

УПС-10

0,55

0,68

0,34

0,04

1,61

Транспортування насіння і завантаження сівалок

Беларус 820 + ПСТБ-6 + ПНШ-1

0,25

0,27

0,18

0,40

1,1

Передпосівний обробіток ґрунту і посів

Беларус 3022 + АПП-6Д

6,58

105,04

61,20

49,50

222,32

Підвіз води

Беларус 820 + МЖТФ-6

0,30

1,06

0,60

1,19

3,15

Застосування гербіцидів

Беларус 820 + Мекосан-2500-18

4,11

4,21

2,48

5,28

16,08

Навантаження азотних добрив

Амкодор-211

0,11

1,43

0,72

0,14

2,40

Транспортування і внесення азотних добрив

Беларус 1221 + РУ-7000

61,68

33,88

17,83

7,26

120,65

Підвіз води

Беларус 820 + МЖТФ-6

0,30

1,06

0,60

1,19

3,15

Застосування інсектицидів

Беларус 820 + Мекосан-2500-18

4,11

4,21

2,48

5,28

16,08

Навантаження азотних удобрений

Амкодор-211

0,08

1,05

0,53

0,10

1,76

Транспортування і внесення азотних добрив

Беларус 1221 + РУ-7000

45,23

24,85

13,08

5,32

88,48

Підвіз води

Беларус 820 + МЖТФ-6

0,30

1,06

0,60

1,19

3,15

Застосування інсектицидів

Беларус 820 + Мекосан-2500-18

4,11

4,21

2,48

5,28

16,08

Підвіз води

Беларус 820 + МЖТФ-6

0,30

1,06

0,60

1,19

3,15

Застосування фунгіцидів і мікроелементів

Беларус 820 + Мекосан-2500-18

4,11

4,21

2,48

5,28

16,08

Пряме комбайнування з подрібненням соломи

КЗС-1218 «Полісся»

25,48

247,68

123,84

53,46

450,46

Транспортування зерна, 2,5 т/га

МАЗ-555102-225

4,49

8,3

4,2

16,5

33,49

Очищення і сушіння зерна, 2,5 т/га

КЗСВ-40

9,8

36,76

18,54

132

197,10

Всего

256,19

671,23

369,80

457,29

1754,51

Розрахунок проводився за методикою визначення показників ефективності нової техніки, застосовуваної в РУП «Науково-практичний центр НАН Білорусі з механізації сільського господарства» [6]. Експлуатаційні витрати, як відомо, включають амортизаційні відрахування на використовувану техніку, витрати на ТР, ТО і зберігання, заробітну плату механізаторів, а також вартість ПММ. Встановлено, що при технології вирощування ріпаку, що передбачає застосування азоту в два прийоми, а також використання гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів і мікроелементів при врожайності олійного насіння 25 ц/га, експлуатаційні витрати становлять 1754,51 тис. руб./га. У відповідності з розрахунками відмінності у варіантах досліду по експлуатаційних витрат з урахуванням отриманої врожайності коливалися в межах 1721,44-1763,90 тис. руб./га.

Аналогічний підхід був використаний при розрахунку виробничих витрат на обробіток озимого і ярого ріпаку. Цей показник, поряд з експлуатаційними витратами, включав вартість насіння ріпаку, застосовуваних мінеральних добрив, пестицидів та мікроелементів, яка визначалася у відповідності з цінами на них, існуючими в республіці станом на 01.08.2012 р. згідно з проведеними розрахунками виробничі витрати на вирощування озимого ріпаку змінювалися в межах 4274,29-4392,55 тис. руб./га, а ярого - 4278,26-4390,98 тис. руб./га (табл. 3).Аналіз основних показників економічної ефективності вирощування озимого ріпаку свідчить про те, що в середньому за період досліджень при вирощуванні його без використання мікроелементів чистий дохід склав 2607,71 тис. руб./га, рентабельність - 61,0 %, а собівартість виробництва олієнасіння - 192,54 тис. руб./ц. Застосування эколиста моно бор і фитовитала сприяло істотному поліпшенню цих показників. Найбільший економічний ефект у досліді отримано у варіанті, де фитовитал вносили у фазу бутонізації рослин. Чистий дохід в цьому випадку дорівнював в середньому 3710,18 тис. руб./га при рентабельності 85,3 % і собівартості олієнасіння 167,30 тис. руб./ц.

Таблиця 3. Розрахунок виробничих витрат на обробіток озимого та ярого ріпаку, тис. крб/га

Варіант

Насіння

Мінеральні добрива

Пестициди

Експлуатаційні витрати

Виробничі витрати

Озимий ріпак

Контроль (без микроэлементов)

22,72

1523,36

999,38

1728,83

4274,29

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблевания

22,72

1567,26

999,38

1746,36

4335,72

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблування

22,72

1563,82

999,38

1749,13

4335,05

Эколист моно бор, 1 л/га - повна бутонизация

22,72

1567,26

999,38

1754,67

4344,03

Фитовитал, 0,6 л/га - повна бутонизация

22,72

1563,82

999,38

1763,90

4349,82

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблування + 1 л/га - повна бутонизация

22,72

1611,16

999,38

1759,29

4392,55

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблування + 0,6 л/га - повна бутонизация

22,72

1604,28

999,38

1753,75

4380,13

Ярий ріпак

Контроль (без микроэлементов)

34,08

1523,36

999,38

1721,44

4278,26

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблевания

34,08

1567,26

999,38

1729,75

4330,47

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблевания

34,08

1563,82

999,38

1732,52

4329,80

Эколист моно бор, 1 л/га - повна бутонизация

34,08

1567,26

999,38

1743,59

4344,31

Фитовитал, 0,6 л/га - повна бутонизация

34,08

1563,82

999,38

1743,59

4340,87

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблування + 1 л/га - повна бутонизация

34,08

1611,16

999,38

1746,36

4390,98

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблування + 0,6 л/га - повна бутонизация

34,08

1604,28

999,38

1744,52

4382,26

При використанні в цю фазу эколиста моно бор чистий дохід в порівнянні з зазначеним вище варіантом знижувався на 304,21 тис. руб./га, рентабельність - на 6,9 %, а собівартість олієнасіння збільшилася на 6,46 тис. руб./ц. Дворазове застосування фитовитала поступалася за ефективністю однократному його використання в фазу бутонізації, в той час як в аналогічних варіантах з внесенням эколиста моно бор була отримана зворотна закономірність. При дворазовому використанні цього препарату чистий дохід в порівнянні з одноразовим застосуванням у фазу бутонізації збільшився в середньому на 106,48 тис. руб./га, рентабельність-на 1,6%, а собівартість олієнасіння знизився на 1,50 тис. руб./ц.

Застосування мікроелементів на посівах ярого ріпаку також сприяло збільшенню основних економічних показників в порівнянні з контролем. Використання фитовитала у фазу бутонізації було більш ефективним, ніж його застосування в фазу стеблування, забезпечивши збільшення чистого доходу на 481,23 тис. руб./га, рентабельність - на 10,8% і зниження собівартості олієнасіння на 10,37 тис. руб./ц.

При цьому необхідно відзначити, що якщо при більш ранньому терміні використання фитовитал мав певну перевагу за вказаними вище показниками перед эколистом моно бор, то при внесенні цих препаратів у фазу бутонізації рослин відмінності між ними були несуттєвими. У варіантах з дворазовим використанням фитовитала і эколиста моно бор в останньому випадку чистий дохід і рентабельність вище.

Таблиця 4. Економічна ефективність застосування мікроелементів на посівах озимого і ярого ріпаку (середнє за 2011-2012 рр.)

Варіант

Вартість продукції, тис. крб/га

Виробничі витрати, тис. крб/га

Чистий дохід, тис. крб/га

Рентабельність, %

Собівартість, тис. руб./ц

Озимий ріпак

Контроль (без микроэлементов)

6882,0

4274,29

2607,71

61,0

192,54

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблевания

7471,0

4335,72

3135,28

72,3

179,91

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблевания

7564,0

4335,05

3228,95

74,5

177,67

Эколист моно бор, 1 л/га - повна бутонизация

7750,0

4344,03

3405,97

78,4

173,76

Фитовитал, 0,6 л/га - повна бутонізація

8060,0

4349,82

3710,18

85,3

167,3

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблування + 1 л/га - повна бутонізація

7905,0

4392,55

3512,45

80,0

172,26

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблування + 0,6 л/га - повна бутонизация

7719,0

4380,13

3338,87

76,2

175,91

Ярий ріпак

Контроль (без микроэлементов)

6634,0

4278,26

2355,74

55,1

199,92

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблевания

6913,0

4330,47

2582,53

59,6

194,19

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблевания

7006,0

4329,80

2676,20

61,8

191,58

Эколист моно бор, 1 л/га - повна бутонизация

7378,0

4344,31

3033,69

69,8

182,53

Фитовитал, 0,6 л/га - повна бутонизация

7378,0

4340,87

3037,13

70,0

182,39

Эколист моно бор, 1 л/га - початок стеблування + 1 л/га - повна бутонизация

7471,0

4390,98

3080,02

70,1

182,20

Фитовитал, 0,6 л/га - початок стеблування + 0,6 л/га - повна бутонизация

7409,0

4382,26

3026,74

69,1

183,36

При обробітку озимого та ярого ріпаку вітчизняний препарат фитовитал, що містить комплекс мікроелементів, забезпечив найбільший ефект при одноразовому використанні в фазу бутонізації рослин (0,6 л/га). Прибавка врожайності олійного насіння цих культур становила в середньому 3,8 та 2,4 ц/га (17,1 і 11,2 %), додатковий чистий дохід в порівнянні з контролем -1102,47 і 681,39 тис. руб./га, а збільшення рентабельності -24,3 та 14,9% відповідно. При одноразовому використанні зарубіжного препарату эколист моно бор (1,0 л/га) зазначені вище показники, як правило, знаходилися на більш низькому рівні. Отримані результати свідчать про перспективність використання фитовитала при вирощуванні озимого та ярого ріпаку, що представляє безперечний інтерес з точки зору імпортозаміщення.

мікродобриво зерно ріпак ярий

Література

1. Болондзь, А. В. Реалізація потенціалу картоплі за рахунок проведення позакореневих підживлень / А. В. Болондзь, А. В. Винцкевич, П. Н. Бичек // Сільське господарство - проблеми і перспективи: зб. наук. тр.; УО ДГАУ; під ред. В. К. Пестиса. - Гродно: ДГАУ, 2011. - Т. 3. - С. 11 - 17.

2. Булавіна, Т. М. Економічна ефективність застосування активатора стійкості рослин фитовитал та фунгіцидів на посівах озимого тритикале / Т. М. Булавіна, В. М. Гончарук, А. В. Ленський // Аграрна економіка. - 2012.- № 8. - С. 45-50.

3. Вильдфлуш, В. Р. Раціональне застосування добрив / В. Р. Вильдфлуш, А. Р. Циганов, В. о. Лапа, Т. Ф. Персикова. - Гірки: БГСХА, 2002. - 324 с.

4. Обробіток озимого ріпаку на маслосемена. Організаційно-технологічні нормативи вирощування кормових і технічних культур: зб. галузевих регламентів / Нац. Академія наук Білорусі, Наук.-практ.центр Нац. Академії наук Білорусі з землеробства; кер.розр.: Ф. В. Привалов [та ін]; під заг. ред. В. Р. Гусакова, Ф. В. Привалова. - Мінськ, 2012. - С. 363-379.

5. Вирощування ярого ріпаку на маслосемена. Організаційно-технологічні нормативи вирощування кормових і технічних культур: зб. галузевих регламентів / Нац. Академія наук Білорусі, Наук.-практ.центр Нац. Академії наук Білорусі з землеробства; кер.розр.: Ф. В. Привалов [та ін]; під заг. ред. В. Р. Гусакова, Ф. В. Привалова. - Мінськ, 2012. - С. 380-395.

6. Випробування сільськогосподарської техніки. Методи економічної оцінки. Порядок визначення показників: ТКП 151-2008. - Введ. 17.11.2008. - Мінськ: Мінсільгосппрод, Білорус. машиноиспытательная станція, 2008. - 15 с.

7. Вплив мікродобрив на врожайність і якість зерна ярої пшениці / Е. Б. Лосевич [та ін] // Сучасні технології сільськогосподарського виробництва: мат. ХIV Міжн. навч.-практ. конф. / УО ДГАУ. - Гродно: УО ДГАУ, 2011. - 1 Ч.. - С. 108-109.

8. Пілюк, Я. Е. Ріпак в Білорусі: біологія, селекція і технологія вирощування / Я. Е. Пилюк. - Мінськ: Бизнесофсет, 2007. - 240 с.

9. Рак, М. В. Ефективність позакореневих підживлень мікроелементами озимого тритикале у різні за зволоженням роки / М. В. Рак, М. Ф. Дембицький // Віснік аграрної науки південного регіону: Міжвідомчий тематичний навук: сбірнік. Сільскогосподарьскі та біологічні науки. Одеса, 2001. - Вип. 2. - С. 213-217.

10. Некорневую підживлення цукрових свелы необхідно провести своєчасно /В. С. Татур[та ін]// Білоруське сільське господарство. - 2007. - № 6. - С. 50-51.

11. Чикалова, Ж. В. Ефективність різних доз і форм борсодержащих мікродобрив на посівах озимого ріпаку при різних рівнях азотного живлення / Залізн. Ст. Чикалова, М. в. Рак // Сучасні технології сільськогосподарського виробництва: мат. ХIV Міжн. навч.-практ. конф. / УО ДГАУ. - Гродно: УО ДГАУ, 2011. - 1 Ч.. - С. 425-426.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть слово та натисніть Shift + Enter
 
Предмети
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Географія
Документознавство
Природознавство
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, хімія, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страхове дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Етика і естетика
Інше