Меню
Головна
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Екологія arrow Вибір критеріїв оцінки заходів щодо забезпечення екологічної безпеки підприємств паливно-енергетичного комплексу

Вибір критеріїв оцінки заходів щодо забезпечення екологічної безпеки підприємств паливно-енергетичного комплексу


Вибір критеріїв оцінки заходів щодо забезпечення екологічної безпеки підприємств паливно-енергетичного комплексу

Проблема забруднення і погіршення якості компонентів навколишнього середовища є однією з найбільш гострих проблем сучасності.

Відомо [1, 2], що викиди від пересувних джерел, в першу чергу від автотранспорту, в Південному Федеральному окрузі (ЮФО) становлять близько 80% від загального обсягу викидів. Серед стаціонарних джерел забруднення навколишнього середовища провідне місце займають підприємства паливно-енергетичного комплексу - теплоелектростанції (ТЕС), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), опалювальні котельні, печі. Тому, охорона навколишнього середовища при раціональному використанні різних видів паливно-енергетичних ресурсів - одне з пріоритетних напрям діяльності нашої держави і суспільства.

Для забезпечення екологічної безпеки територій розміщення підприємств теплоенергетичного комплексу необхідно провести комплекс наукових досліджень. Це дозволить обґрунтувати критерії оцінки ефективності експлуатації підприємств теплоенергетичного комплексу та розробити методику оцінки екологічної безпеки технологій вироблення електричної і теплової енергії.

Зростаюча значущість екологічних та економічних критеріїв оцінки ефективності заходів по забезпеченню екологічної безпеки зумовлює в даний час широку постановку еколого-економічних досліджень, розробку більш досконалого їх методологічного апарату.

До числа найбільш відомих наукових підходів вибору оптимальних заходів для зниження забруднення повітряного середовища об'єктів міського господарства, в тому числі підприємств паливно-енергетичного комплексу, відносять фізико-енергетичний підхід [3], теорію прийняття рішень по зниженню забруднення атмосфери [4, 5], теорію комплексної оцінки забудованих територій [6-9], метод аналізу еколого-економічної ефективності компанії BASF [10, 11] та інші.

З нашої точки зору найбільш повно вибір оптимальних заходів для зниження забруднення повітряного середовища відображає фізико-енергетичний підхід.

Він базується [3] на розробці фізичних моделей процесів забруднення і зниження забруднення повітряного середовища. Ці моделі дозволяють оцінювати, прогнозувати роботу і розраховувати оптимальні робочі параметри інженерних систем боротьби з забруднюючими речовинами (СБЗВ). З метою використання комплексу моделей для вибору способів і розрахунку функціональних елементів СБЗВ, а в кінцевому рахунку - формування СБЗВ при проектуванні, реконструкції та експлуатації різного роду промислових підприємств та інших об'єктів міського середовища, розроблена методика формування СБЗВ, що дозволяє крім ряду інших технологічних параметрів і фізико-хімічних характеристик виробничого процесу враховувати умови забезпечення ГДК в робочій зоні приміщень та приземному шарі атмосфери.

Головним критерієм оцінки екологічної безпеки об'єктів міського господарства, в тому числі підприємств паливно-енергетичного комплексу, є критерій екологічної ефективності, який відображає зниження негативного впливу аналізованого об'єкта на навколишнє середовище при викиді в атмосферу забруднюючих речовин, надходження забруднюючих речовин у водні об'єкти та підстави. Часто поняття екологічної ефективності (экоэффективности) ідентифікують з поняттям коефіцієнта корисної дії (к. п. д.), що є невірним і суперечить класичним визначенням к. п. д. як енергетичної оцінки процесу.

Однак, розвиток сучасних засобів зниження забруднення повітряного середовища дозволяє сьогодні запропонувати для досягнення одного і того ж значення необхідної екологічної ефективності кілька різних інженерних рішень, що говорить про недостатність використання в якості оптимізаційного критерію тільки екологічної ефективності.

Тому у фізико-енергетичному підході оптимізація процесу є багатокритеріальної і передбачає використання крім основного критерію (екологічної ефективності) групу додаткових критеріїв:

- для оцінки енергетичної економічності процесу - энергоемкостный показник;

- для оцінки стійкої роботи інженерної системи - показник технологічної надійності;

- для оцінки витрат матеріальних і фінансових коштів - показник економічної ефективності.

До переваг даного підходу слід віднести наступне:

1) можливість доповнення, зміни існуючої моделі новими механізмами по мірі накопичення нових теоретичних і практичних знань без шкоди існуючої моделі;

2) можливість конструювання моделі нових, більш досконалих конструкційних елементів систем боротьби з забруднюючими речовинами на основі оптимізації процесу;

3) порівняльний аналіз ефективності використання того чи іншого конструктивного елемента системи для досягнення заданих концентрацій забруднюючих речовин у повітрі;

4) конструювання складних систем боротьби з забруднюючими речовинами, що включають простіші системи;

5) налаштування моделі на різні особливості технологічних процесів, що мають місце в реальних умовах промислових підприємств.

Однак фізико-енергетичний підхід має певні недоліки, головним з яких є відсутність в системі елемента, у функції якого входить транспортування забруднюючих речовин від одного компонента до іншого.

Вибір в якості критеріїв оцінки ефективності, энергоемкостного показника, показника технологічної надійності та показника економічної ефективності дозволить в подальшому розробити фізичні моделі процесів забруднення і зниження забруднення повітряного середовища і, в кінцевому підсумку, - методику оцінки екологічної безпеки технологій вироблення електричної і теплової енергії, заснованої на фізико-енергетичному підході.

Література

екологічний теплоенергетичний безпека

1. Екологічний вісник Дону. Вид-во комітету з охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Ростовська область, Ростов-на - Дону, 2012 р., 174 с.

2. Лісутіна Л. А., Ганичева Л. З., Павлов А. В. Оцінка впливу викидів промислових підприємств на якість атмосферного повітря [Текст] // Известия РГСУ №10, 2005, С. 25.

3. Беспалов в. І. Фізико-енергетична концепція опису процесів і системний підхід до вибору високоефективних та економічних інженерних комплексів захисту повітряного середовища від викидів забруднюючих речовин [Текст] // Журнал «Известия СКНЦ ВШ. Природничі науки» - Ростов н/Д, 1995. - С. 37-47.

4. Страхова Н.А., Овчиннікова К. Ю., Плескачев А. Б. Прийняття технічних рішень щодо захисту повітряного середовища від забруднюючих речовин [Текст]: Монографія / Страхова Н.А., Овчиннікова К. Ю., Плескачев А. Б. - Ростов н/Д: Зростання. держ. буд. ун-т, 2002. - 332 с.

5. Страхова Н.А., Горлова Н.Ю. Концепція енергоресурсоощадною діяльності в промисловості [Електронний ресурс] // «Інженерний вісник Дону», 2011, №1. - Режим доступу: http://ivdon.ru/magazine/archive/n1y2011/359 (доступ вільний) - Загл. з екрану. - Яз. укр.

6. В. І. Беспалов, Е. В. Котлярова. Основні принципи вдосконалення методики соціо-еколого-економічної оцінки стану навколишнього середовища територій промислових зон великих міст [Електронний ресурс] // «Інженерний вісник Дону», 2011, №1. - Режим доступу: http://ivdon.ru/magazine/archive/n4y2011/550 (доступ вільний) - Загл. з екрану. - Яз. укр.

7. Беспалов  в. І., Котлярова Е. В. Формування методологічних підходів до розрахунку економічного, екологічного та соціального критеріїв оцінки стану навколишнього середовища територій промислових зон великих міст [Текст] // Матеріали міжнар. Науково-практичній конференції «Техносферная безпека, надійність, якість, енергозбереження», вип. 13. - Ростов н/Д: вид-во РГСУ, 2011. - С. 26-29.

8. Беспалов в. І. Максюкова Ю. Ю. Методика комплексної оцінки міської території [Текст] // Наукова конференція «Екологія міського середовища: сучасний стан і тенденції зміни», - Ростов н/Д: вид-во ВЦ Ростекс, 2004. - С. 94.

9. Peter Saling, Andreas Kicherer, Brigitte Dittrich-Kramer, Rolf Wittlinger, Winfried Zombik, Isabell Schmidt, Wolfgang Schrott and Silke Schmidt. Life Cycle Management. Eco-efficiency Analysis by BASF: The Method. BASF, Germany, 2002.

10. P. Saling, Hofer R. (ed) (2009); «Metrics for Sustainability» RSC as part of Green Chemistry No. 4; Sustainable Solutions for Modern Economies Edited by Rainer Hцfer; The Royal Society of Chemistry; «Green Chemistry Series» edited by the Royal Society of Chemistry Series Editors: J. Clark, University of York; G. Kraus, Iowa State University, 2009, pp. 25-37.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть слово та натисніть Shift + Enter
 
Предмети
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, хімія, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страхове дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Етика і естетика
Інше