Меню
Головна
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінансова система України та напрями її реструктуризації

Сутність функціонування фінансової системи

Понятття фінансової системи

Створення досконалої фінансової системи - одна з основних умов ефективного функціонування її економіки. Побудова такої раціональної та ефективної фінансової системи справа досить складна. Досвід свідчить, що фінансові системи розвинутих країн проходили своє становлення за 50 - 100 років.

Закордонна наукова думка визначає фінансову систему як сукупність фінансових ринків та інших інститутів, що використовуються для укладання фінансових урік, обміну активами та включає у собі рінк акцій, облігацій та інших фінансових інструментів, фінансові посередники, фірми, що пропонують фінансові послуги, а також органи, що регулюють діяльність всіх фінансових установ [1,с. 45].

У найбільш загальному вигляді визначення фінансової системи таке - це сукупність економічних відносин та виокремлених різноманітних фондів фінансових ресурсів, які створюються в місцях їх акумулювання з певними намірами економічного та соціального розвитку, а також сукупність органів управління фінансами в країні.

Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян [4,с. 58].

В науковій літературі немає єдиної думки щодо визначення поняття фінансової системи.Більшість сучасних науковців та практиків визначають фінансову систему , виходячи з її ролі в суспільному відтворенні(табл.1.1).

Таблиця 1.1. Основні підходи до визначення поняття фінансової системи

Автор

Визначення фінансової системи

Доброзіна Л. А.,

Родіонова В. М.

Фінансова система - сукупність різних сфер фінансових відносин, в процесі функціонування яких створюються та використовуються фонди грошових коштів[2,с. 34].

Сабанті Б. М.

Фінансова система - це "ланки фінансів", необхідність відокремлення яких зумовлена відмінністю в формах та методах їх створення[7,с. 56].

Опарін Ст. М.

Фінансова система - сукупність відокремлених певних складових фінансів, які мають свої характерні ознаки й особливості[9,с. 67].

Василик О. Д.

Фінансова система держави - це різноманітні види фондів, сконцентрованих у її розпорядженні, а також в господарських субґєктів й інших фінансових інститутів з метою використання для економічного та соціального розвитку[5,с. 78].

Булгакова С. О.

Фінансова система - сукупність різних сфер фінансових відносин, кожна з яких має свої особливості у формуванні та використанні грошових фондів[4,с. 45].

Кулішов Ст. Ст.

Під фінансовою системою розуміється сукупність обовґязкових грошових платежів на користь субґєктів публічного права[7,с. 89].

Депутат В. І.

Фінансова система - це сукупність відносин розподільчого характеру, які проявляються через здійснення розподілу доходів і видатків субґєктів господарювання[11,с. 56].

Устенко О. А.

Фінансова система - специфічна форма економічних відносин, повґязана з процесом розподілу, перерозподілу частини вартості ВВП з метою формування і використання фондів фінансових ресурсів[13,с. 34].

фінансовий система україна економічний

Основою фінансової системи є сукупність фінансових відносин, що виникають на різних рівнях економічної системи між державою, суб'єктами господарювання та домогосподарствами. Фінанси забезпечують вартісний рух створеного у суспільстві ВВП і забезпечують функціонування держави, юридичних та фізичних осіб достатніми фінансовими ресурсами [3.з.56]

Виникнення фінансів пов'язаність язане з розвитком товарно-грошових відносин, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій, а причина їх появи - необхідність задоволення потреб держави і суб'єктів господарювання у фінансових ресурсах для здійснення належної діяльності.

Суть фінансів проявляється у русі грошових потоків між суб'єктами фінансових відносин, який відображає рух вартості створеного у суспільстві ВВП. Тобто матеріальну основу функціонування фінансів складає обіг грошей - економічний процес, що супроводжує рух вартості за допомогою платежів і розрахунків. Головним призначенням фінансів є забезпечення суб'єктів фінансових відносин належними для функціонування коштами.

П. В. Круш у своїх наукових працях зазначав: "Фінанси - це не просто гроші, доходи та видатки, суспільне чи персоніфіковане багатство, це сукупність відносин розподільчого характеру, які опосередковують процеси формування доходів та здійснення видатків суб'єктів господарської діяльності, держави, фінансових інституцій та міжнародних організацій" [12.з.67].

Фінансові відносини відображають рух вартості від одного їх суб'єкта до іншого; характеризують обмінні, розподільчі і перерозподільчі процеси, що проявляються у грошових потоках. За своєю суттю фінанси являють собою сукупність економічних відносин між державою, суб'єктами господарювання та громадянами, що виникають при розподілі і перерозподілі ВВП, пов'язаних з утворенням і використанням фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб розширеного відтворення виробництва та соціальної політики.

Фінансова діяльність будь-якого суб'єкта проявляється у формуванні доходів і здійсненні витрат, у процесі формування і використання фондів грошових коштів. Суб'єктами фінансових відносин виступають:

1) держава у якості керуючої структури суспільства;

2) суб'єкти господарювання як виробники ВВП;

3) фізичні особи - наймані працівники;

4) фінансові інститути, які забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів (виступають своєрідними фінансовими фільтрами);

5) міжнародні фінансові установи та організації [14.з.45].

Фінанси є основою формування і дії економічного і соціального механізму, тобто механізму функціонування виробництва і соціального розвитку. За допомогою фінансів відбувається процес «з'єднання єднання» робочої сили, коштів, праці і предметів праці в єдиний виробничий механізм, в якому реалізовуються економічні стимули та інтереси людини, колективу і держави, створюються матеріальні передумови задоволення соціальних потреб суспільства.

Без постійного фінансового живлення складових частин економічної системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає чинником інтеграції всіх елементів економічної системи і акумуляторів грошових ресурсів для здійснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рівні [14,с. 78].

Для здійснення своїх функцій інтегрування економічної системи фінансова система повинна задовольняти інтереси всіх суб'єктів виробництва, підтримуючи на належному рівні дієздатності всі свої структурні і динамічні параметри.

Система фінансів в Україні тільки з 90-х років почала формуватися як національна. До того часу вона була складовою частиною централізованої фінансової системи колишньої радянської держави і залежала від її фінансової політики країни. Характер фінансової системи в той час відображав характер самої системи господарювання і був витратним і неефективним. Екстенсивні методи господарювання, відсутність стимулів до високоефективної праці приводили до збитковості підприємств в промисловості і господарств в агропромисловому комплексі. Регіональні бюджети і фонди розвитку підприємств формувалися по нормативах, певними центральними відомствами. Ними ж регламентували і використання цих фінансових ресурсів. Фінансова система формувала споживчу психологію виробників, відчужувала від підприємницької ініціативи, від уміння ризикувати під час створення нових виробництв, від потреби цінити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво [3.с.98].

В контексті розвитку сучасної економіки необхідність національної фінансової системи обумовлює державна самостійність України та становлення ринкових відносин економіки. Українська національна фінансова система повинна мати такі економічні відносини, за допомогою яких можна здійснювати ефективний розподіл сукупного суспільного продукту.

Фінанси, становлячи цілісну, однорідну систему, припускають певну відову диференціацію, яка випливає із кола відносин фінансово-правового регулювання. Сукупність різних ланок фінансових відносин (фінансових ін-ститутів), урегульованих фінансово-правовими нормами, за допомогою яких держава утворює, розподіляє і використовує централізовані та децент-ралізовані фонди коштів, зупинити фінансову систему держави.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Предмети
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Географія
Документознавство
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, хімія, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страхове дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Етика і естетика
Інше