Меню
Головна
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Фінанси arrow Особливості оподаткування федеративних держав

Особливості оподаткування федеративних держав


Особливості оподаткування федеративних держав

Ключові слова: Канада, податкова система, оподаткування, Сполучені штати Америки, федеративні держави

податковий федеративний платіж канада

Багато дослідників вказують, що при федеративному державному устрої система оподаткування неодмінно повинна бути структурованою, на відміну від формування такої в унітарній державі, в якому «політична воля є централізованою», а самоврядні корпорації практично не володіють державним суверенітетом. [1; 2]

У федеративній державі виділяється два рівня з істинним державним суверенітетом, а саме:

1) центральний;

2) регіональний.

Розглянемо податкові системи федеративних держав на конкретному прикладі.

Особливості податкової системи Сполучених Штатів Америки визначені масштабами використання прямого оподаткування у всіх його модифікаціях. Так, в країні одночасно збираються основні види податків за всіма показниками владних повноважень. Наприклад, населення платить три прибуткових податку, три податку на прибуток з корпорацій, два поимущественных податку.

Другою за важливістю податок в системі прибуткового оподаткування в Сполучених Штатах Америки -- «податок на прибуток корпорацій» (т. н. «corporation income tax»), який зазнав ряд змін після системи податкових реформ кінця XX століття. [8]

Базовим принципом оподатковування корпорацій у Сполучених Штатах Америки виступає збір податку з чистого прибутку в якості остаточного об'єкта оподаткування оподаткування. Основні платники цього податку - АТ. Так, близько 15% податку збирається місцевими органами влади і штатами, 85% податку збирається на федеральному рівні.

Насамперед, розраховується валовий дохід компанії. Він складається з валової виручки від реалізації та суми позареалізаційних витрат і доходів.

Далі з валового доходу віднімають:

1) заробітну плату працівників,

2) витрати на ремонт,

3) т. н. безнадійні борги,

4) рентні платежі,

5) місцеві й штатні податки, які вже сплачені,

6) амортизацію,

7) відсотки за кредит,

8) витрати на рекламу,

9) внески в пенсійні фонди,

10) збиток від стихійних лих,

11) операційні збитки,

12) благодійні внески,

13) витрати на НДДКР,

14) витрати на капітальний ремонт та ін.

В податковому законодавстві докладного обумовлені всі витрати, що можуть бути включеними при визначенні корпораційного податку у витрати виробництва. Так, індивідуальний перелік дозволено включати ті витрати компанії, які пов'язані з її виробничо-комерційною діяльністю на даний момент функціонування.

Обмеження в цьому випадку незначні і стосуються, насамперед, заборони на включення в витрати «надмірних» представницьких витрат. Далі віднімають пільги, які націлені на зменшення оподатковуваного прибутку. Нарешті, останній етап пов'язаний з вирішенням проблем подвійного оподаткування» тієї частини прибутку, яка спрямована на виплату дивідендів.

Далі опишемо специфіку оподаткування в ще одному федеративній державі Північної Америки - Канаду. Канадська система оподаткування в корені відрізняється від системи оподаткування інших федеративних держав. Вона має більш високий рівень децентралізації, а саме: при сильному вплив федеральних органів влади канадські провінції мають важливе значення для стратегії розвитку національної економіки.

В цілому на провінції припадає близько 60% урядових витрат Канади. Крім того, на них же покладено функції забезпечення сфери освіти, а також соціального страхування та охорони здоров'я. [3] В цілому ж податкова система Канади реалізується на трьох основних рівнях - федеральному (понад 50% державних доходів); провінційному (близько 40%); місцевий (становить майже 10%). Але слід зазначити також, що динаміка ролі провінцій значно зросла в останні роки.

Базову частину доходів федерального бюджету Канади складають:

1) податок на товари і послуги,

2) акцизи,

3) прибутковий податок з населення,

4) податок на корпорації,

5) митні збори,

6) внески у фонди соціального страхування.

Доходи провінцій складаються з:

1) прибуткового податку з населення,

2) податку на прибутку корпорацій,

3) податку з продажів,

4) акцизів,

5) внесків у фонди соціального страхування,

6) податків на дарування,

7) рентних платежів,

8) різного роду реєстраційних і ліцензійних зборів.

Базова частина надходжень припадає на прибутковий податок і непрямі податки. При цьому можливо спостерігати певну схожість з російською податковою системою, де роль податку на доходи фізичних осіб та ПДВ також традиційно високі. [4]

Крім того, в Канаді податкові надходження місцевих бюджетів складаються з податку на нерухомість і податку на підприємництво. В цілому податкова система Канади заснована на прямому оподаткуванні. З непрямих же податків найбільшу вагу мають федеральний податок на товари і послуги за єдиною ставкою 7%, і місцевий податок з продажу.

Найчастіше в провінціях ці два податку об'єднані в так званій комбінованій ставкою. Вона становить 15%. Зауважимо, що об'єднаний податок включається в роздрібну вартість товарів. Проте, навіть, незважаючи на широкі повноваження в зборі податків, провінції мають регулярну підтримку федерального уряду. Така підтримка реалізується у вигляді трансфертів, складають близько 28% усіх доходів.

Зазначимо також, що зазначені федеральні трансферти провінціям базуються на трьох мають різні цілі і структури, ключових програмах:

1 «Вирівнювання»,

2 «Встановлене фінансування програм»,

3 «План допомоги».

Отже, загальна орієнтація на децентралізацію виправдовує себе, так як вона полегшує адаптацію соціальної політики до нагальних потреб населення.

І в США, і в Канаді ведеться регулярна робота в області вдосконалення теорії і практики федералізму і гармонізації податкових систем. Значні зусилля спрямовані на вдосконалення податкового контролю в сфері електронного бізнесу. [5]

Однак навіть при загальних закономірностях у кожній країн мають місце свої особливості, які враховуються при прийнятті рішень по оподаткуванню.

Бібліографічний список

Водоп'янова Ст. А. Проблеми застосування спеціальних податкових режимів в Російській Федерації // Територія нових можливостей. Вісник Владивостоцького державного університету економіки і сервісу. - 2010. - № 5. - С. 109-114.

Ворожбит О. Ю. Податкова політика держави та її вплив на розвиток підприємництва // Територія нових можливостей. Вісник Владивостоцького державного університету економіки і сервісу. - 2010. - № 5. - С. 9-16.

Корнєва Е. В., Корінь А. В. Фактори, що впливають на підприємницьку активність регіону // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2014. - № 6. - С. 622.

Корінь А. В., Першина Ст. Ст. Актуальні проблеми та шляхи вдосконалення податку на доходи фізичних осіб в Російській Федерації // Глобальний науковий потенціал. - 2014. - № 5 (38). - С. 63-65.

Корінь А. В. Електронне поневіряння. Вдосконалення системи податкового контролю в сфері електронної комерції // Російське підприємництво. - 2007. - № 9-1. - С. 94-99.

Корінь А. В., Лещенко Р. В. Податкові платежі організації і шляхи їх оптимізації // Економіка та менеджмент інноваційних технологій. - 2014. - № 4 (31). - С. 24.

Ліпатова І. в. До питання про розвиток податкової США в умовах модернізації економіки / В. В. Ліпатова // Міжнародний бухгалтерський облік. - 2012. - № 30. - С. 48 - 53.

Швецов Ю. Р. Бюджетно-податкова система США: стан кризи / Ю. Р. Швецов // Фінансовий бізнес. - 2012. - № 5. - С. 53-57.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть слово та натисніть Shift + Enter
 
Предмети
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, хімія, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страхове дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Етика і естетика
Інше